ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО РУКОПАШУ „СПАС”,

               ДЛЯ ВИХОВАННЯ ЗДОРОВОЇ, СВІДОМОЇ МОЛОДІ УКРАЇНИ

Геннадій Поляков
Віцепрезидент Всеукраїнської федерації „Спас”, керівник школи козацького традиційного бойового мистецтва „Спас” Дитячо-юнацький центр „Штурм” м. Дніпропетровськ

  . 
  Коли ми хочемо бачити Українську націю передовою, сучасною, інтелектуальною, то звичайно не можемо обійти питання Ії фізичного здоров’я та фізичного розвитку. Це завдання суспільство зазвичай вирішує через фізичне виховання підростаючого покоління, через розвиток спорту, заохочення до активного дозвілля, пропаганду здорового способу життя .фізичне виховання є невіддільною важливою складовою освітніх програм, має свою стратегічну мету та локальні завдання. (5)
  В соціальному плані фізична культура представляє собою значну область культурної діяльності суспільства. Однією з головних завдань якої є активне сприяння всебічному і гармонійному розвитку членів суспільства.
 Фізична культура, як частка загальної культури, в змозі надавати суттєвий вплив на формування особистості. Це не тільки фізичний розвиток, зміцнення здоров’я, досягнення високого рівня розвитку фізичних якостей, гарного функціонального стану, а також фізичної здатності до праці, та захисту Батьківщини.
  В усьому світі одними з найкращих засобів виховання здорової свідомої нації вважались бойові мистецтва. І, як слід саме національні бойові мистецтва є візитною карткою багатьох країн: Корея – таєквондо, Японія – карате, дзю-до, Кітай – ушу, США – кікбоксінг, тощо.
  Традиційне козацьке бойове мистецтво „Спас”, це великий пласт бойової культури українського народу. Існує декілька напрямків спасу, одним з яких є український національний рукопаш.
  Український національний рукопаш “Спас” – це вид спорту, який розвивається на основі національних бойових мистецтв.
  В сучасному суспільстві український рукопаш “Спас” функціонує як різновид національної масової фізичної культури та служить засобом відродження бойових традицій.
  Ми розглядаємо національний рукопаш, як одну із підготовчих ланок до опанування саме мистецтвом бою у реальних умовах, як складовою частиною вишколу козака – воїна рятівника та захисника Батьківщини.
  Саме тому вважаємо за необхідне зупинитись на деяких особливостях національного рукопашу „Спас”:
• В національному рукопашу поєдинок триває від 2 до 3 хвилин, без перерви, що не дозволяє змоги спортсмену отримувати підказку секунданта та вимагає приймати рішення самому, а це найкраща підготовка до реальних умов бою.
• Велика кількість дозволених правилами дій та незначні обмеження спрямовані на захист здоров’я спортсмена спонукає до розширення бойового арсеналу спортсменів та дозволяє протидіяти бійцям з різноспрямованою підготовленістю. Причому якщо декілька років тому досвідчений спортсмен з боксу, боротьби, та ін. міг на рівних змагатись в національному рукопашу, то зараз однобічна підготовка не дозволяє навіть протриматись до кінця поєдинку.
• Згідно правил в національному рукопашу не існує обмежень щодо сили ударів, що вимагає від спортсменів ретельної підготовки арсеналу захисних дій, що знижує процент травматизму до мінімуму.
• Наявність боротьби „навхрест”, як підготовчої супіні до рукопашу, дає змогу досконало опанувати елементи техніки боротьби, та надати змагальний досвід навіть початківцям, бо ця боротьба абсолютно не травматична, що психологічно готує їх до змагів в рукопашу. Бо як звісно молодиків головне не налякати першим змагальним досвідом, бо страх, який з’явився після перших змагань потім перебороти дуже складно.
 
 В сучасній специфічній літературі, присвяченій характеристиці соціальної значності спорту, він характеризується як многофункціональне явище. Подається великий перелік його соціальних функцій, під якими розуміються різні прояви його багатогранної ролі у житті індивіда та суспільства. Щоб зорієнтуватись необхідно розрізнити специфічні функції спорту та його функціональні зв’язки з іншими суспільними явищами та процесами.
 Вважається, що головним є пануюча в даній країні суспільна філософія, яка визначає існуючу в країні модель спорту та організаційну структуру національного спортивного руху, але „новий” вид спорту український рукопаш „Спас”, призначений виховувати нове покоління свідомих Українців, патріотів своєї Батьківщини.
Ми вважаємо за необхідне зупинитись на специфічних функціях спорту розглядаючи їх у контексті національного рукопашу „Спас”.
1. Еталонна функція. Досягнення у спорті служать зразком максимального розвитку спортивних здібностей людини а також орієнтиром на шляху до подальшого розкриття та удосконалення психофізичних резервів організму. В українському рукопаші, який є підготовчою ланкою до опанування саме бойовим Звичаем, визначається не тільки досягнення найвищих спортивних результатів (перемоги на змаганнях, виконання кваліфікаційних нормативів), а головним ми бачимо спрямування вихованців до „звання” КОЗАК, не тільки і не стільки за вимогами Молодика, а за духом і сутністю. Таким чином ми маємо стимул для розвитку та самовдосконалення людини і як слід здорову та сильну націю.
2. Спортивно – престижна функція. Спорт є важливим фактором самоутвердження особистості в суспільстві , підняття міжнародного престижу країни.(1) Тому виникає необхідність відродження та розвитку саме національних видів спорту, конкурентноспроможних на міжнародній арені, а у даному випадку у сфері міжстильових видів одноборств, які зараз дуже популярні у світі. Адже за існуючої системи підготовки спортсменів можна стверджувати про готовність до перемог на міжнародних змаганнях і як слід інтеграції української бойової культури у галузь бойових мистецтв світу, забезпечив зв’язок поколінь, бо безліч історичних джерел свідчить про існування у козаків неперевершеного війська у світі, а також досконалої та прогресивної системи вишколу Воїна.
3. Емоційно – видовищна функція. Складається з того що спорт несе у собі прояви гармонії фізичних та духовних якостей людини.(2,3) таким чином приваблює до себе велику кількість прихильників, які підсвідомо приєднуються до великого пласту бойової культури українського народу. Тому розвиток показового напрямку в спасі на наш погляд є запорукою утримання уваги пересічних громадян нашої країни до бойової спадщини України. На сьогодні вже вималювався навіть особистий почерк кожної Школи у показових виступах. І головною рисою показового напрямку в Спасі є високий професіоналізм виконання, адже недарма саме ці виступи були презентовані на головних сценах нашої Країни і є візітівкою більшості святкових концертів в обласних центрах, де існують осередки всеукраїнської федерації Спас. 
4. Естетична функція. Спорт надає великий естетичний вплив на спортсмена та глядача. Це знаходить свій прояв у красоті тіло будови, виразності та красоті виконання техніко – тактичних дій та комбінацій. Крім того значно вагома роль спорту у покращенні та зберіганні фізичних кондицій людини, у підготовці його до трудової та військової діяльності, в організації дозвілля та відпочинку в укріпленні та підтримці здоров’я нації, необхідно враховувати вагомість спорту у політичному вихованні громадян у дусі патріотизму, та прищеплення до прийнятих у суспільстві соціальних норм. 
5. Комунікативна функція. Гуманізація суспільства робить спорт фактором розвитку міжнародних зв’язків взаєморозуміння та культурної співпраці народів.(3), саме тому в календарному плані змагань Всеукраїнської федерації Спас, усі змагання відкриті для представників будь-яких видів спорту та бойових мистецтв, що також є запорукою інтеграції українського рукопашу у світі повно контактних видів спорту. Однією з найважливіших рис національного рукопашу є те що спортсмени не відчувають ворожи один до одного, а ритуал братання по закінченні поєдинку дійсно робить їх товаришами та побратимами у подальшому житті.



Висновки:
Підсумовуючи вище означене можна зробити наступні висновки:
1. Український національний рукопаш „Спас”, це перспективний вид спорту, конкурентноспроможній на світовій арені, серед повноконтактних видів одноборств.
2. Цей вид спорту має можливість задовольнити потреби молоді у фізичному самовдосконаленні та отриманні стійкої соціальної позиції.
3. Наявна міцна інфраструктура виду спорту, яка забезпечує його розвиток та вдосконалення.
4. Вдалий досвід використання національного рукопашу, на додаткових заняттях у дошкільних закладах освіти, загальноосвітніх школах, та вищих навчальних закладах вказує на необхідність включення його до навчальних програм Міністерства освіти і науки.
5. Розвиток показового напрямку Спасу вказує на необхідність розробки системи конкурсів та змагань показових виступів.  
 Враховуючи усе вище означене, можна зі впевненністтю стверджувати, що національний рукопаш „Спас” – це новий впевнений крок до здорової нації, сильної як фізично, так і духовно. Створення національного виду контактного одноборства на підґрунті якого знаходиться багатовічна бойова спадщина Українського народу. Не має сумнівів що саме такий вид спорту спроможний надати позитивні життєві орієнтири для молоді, та мати великий вплив у суспільстві. А наявність духовної підготовки забезпечує дотримання Звичаю, що означає будування майбутнього спираючись на досвід минулого, і є запорукою того, що буде Україна самостійною, квітучою могутньою нацією! 

  
Література:
1. Курамшин Ю.Ф., ПоповВ.І. „теорія та методика фізичної культури” –Санкт – Петербург, 1999 
2. Матвеев Л.П. „Основи загальної теорії спорту та система підготовки спортсмена.” К.: Олімпійська література 1999 
3. Холодов Ж.К, Кузнєцов В.С. „Теорія та методика фізичного виховання”. – М.: Academa, 2001 
4. Шамардіна Г.М. „Основи теорії та методики фізичного виховання”. –Дн-ськ: „Пороги” 2003
5. Яськів В.М. „концепція спортивно-освітнього проекту „формула досконалості” К, МАУП 2005