Гей у лузі червона калина

Гей у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася,
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей розвеселимо.(2)

Марширують наші козаченьки у кривавий тан
Визволяти братів-українців з московських кайдан,
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо. (2)

Гей у полі ярої пшенички розіслався лан.
Розпочали наші козаченьки з москалями тан.
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей ,гей розвеселимо. (2)

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів
То прославить по всій Україні наших козаків.
А ми тую козацькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! (2)


Віє вітер, віє буйний

Віє вітер, віє буйний, дуби нагинає.
Сидить козак на могилі
Та й вітра питає:(2)

“Скажи вітер, скажи буйний, де козацька доля?
Де фортуна, де надія,
Де слава і воля?”(2)

Йому вітер отвічає: “Знаю, брате, знаю:
Твоя доля козацькая
У рідному краю. (2)

Лежить вона розтоптана злими ворогами,
Та й не буде тому краю
Доки зло між нами. (2)

Було колись – на Вкраїні ревіли гармати,
Було колись – запорожці.
Вміли панувати. (2)

Було треба чарку вип’ють, було волю збудять,
Лишилися ті, що небіть,
Ті, що світом нудять.” (2)

Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає. (2)


Чайка
Гей збиралися орли, 
Чайку рятувати –
Славу здобувати.

Приспів:

Гей чи пан, чи пропав,
Двічі не вмирати, 
Гей, нумо, браття, до бою!(2)

Гей по морю ходити, 
В герці вигравати –
Вдаримо з гармати.

Приспів.

Нам поможе Святий Юрій,
Ще й Пречиста Мати
Лихо звоювати.

Приспів.



Любо, братці, любо

Із-за балки лунко, лунко в береги 
Вдарили одразу в широкі батоги. 

Приспів: 
Любо братці любо, любо братці жить 
З нашим отаманом не приходиться тужить. 

А первая куля, а первая куля 
Перснула по мні, та й спасли мене ремні. 

Приспів. 

А другая куля, а другая куля 
Зранила коня щей за світла дня. 

Приспів. 

А третяя куля, а третяя куля 
Зранила мене мого коня нехай мине. 

Приспів. 

Як терпець урвався вже не налякать, 
Тільки б дотягнутись а на смерть мені начхать. 

Приспів. 

Батько нахилився, коня у кар’єр 
„ Висікти сволоту! ”, плечем цівку втер. 

Приспів. 


Та й не супся батьку нічого пенять 
Всі хто звинуваті вже навіки сплять. 

Приспів. 

Годі ж на сьогодні браття храбрувать, 
Коні притомилися а хлопці хочуть спать. 

Приспів: 
Любо братці любо, любо братці жить 
З нашим отаманом любо й голову зложить. 



Гей мороз, мороз

Гей мороз, мороз не морозь мене,
Не морозь мене, лихо хай мене.

Я домчу, домчу на закаті дня,
В’їду кроком в двір, напою коня.

За широкий стіл сяду повагом,
А на покутті батько соколом.

Батько з чаркою запитається:
“Чи мороз в степу, чи кусається?”